Спростовуємо міфи про інсульт

Більшість людей цей діагноз інсульт сприймає як смертельний вирок, після якого не стають на ноги. Багатьом здається, що до інсульту схильні тільки люди похилого віку і дітям він загрожувати не може. І дуже мало хто знає про профілактику інсульту і про те, що потрібно робити у разі нападу.

Натомість, в інтернеті і не тільки існують багато міфів про інсульт. Коли я готував цю статтю, - знайшов різні джерела, переважно в інтернеті, на різних сайтах, шістнадцять найпоширеніших міфів про інсульт. Тож, пропоную розібратися у міфах, пов'язаних із інсультом.

Міф перший: ”Про інсульт знають усі"

Безперечно, це так. Проте міжнародне соцопитування показало, що лише 1/3 респондентів знає хоча б 2 ознаки інсульту. Розвінчані нижче міфи є підтвердженням того, що люди знають про нього дуже мало.

Міф другий: "Щоб діагностувати інсульт необхідні спеціальні методи"

Істотна частка правди у цьому є. Визначити інсульт і його різновид під силу фахівцеві після проведення найсерйознішого обстеження.

Однак є найпростіший тест під назвою «ПЗП», проведення якого під силу навіть дуже далекому від медичних кіл людині.

Абревіатура означає: П – посміхнутися, З – заговорити та П – підняти руки. Якщо ви відчуваєте, що у людини проблеми з самопочуттям, нехай вона виконає ці дії.

Якщо ви бачите у неї асиметричну усмішку, що у неї падає рука і чуєте їі невиразну мову, терміново телефонуйте в «швидку» та перераховуйте ці симптоми.

Міф третій: “Інсультів стає менше”

На жаль, але це не відповідає дійсності. Хоча медицина просувається вперед, проте за всіма захворюваннями людини вона не встигає. Через кожну секунду на нашій планеті у когось виникає інсульт, а через кожні шість секунд від нього хтось помирає. До факторів ризику відносяться життя у стресах, куріння, висококалорійна їжа та нездоровий спосіб життя взагалі.

У причинах смертности людей інсульт «застовпив» 2-е місце, пропустивши вперед ішемічну хворобу серця, а в інвалідизації він посідає 3-тє.

Міф четвертий: “Інсульт не можна запобігти через генетичну схильність”

Справді, спадковий фактор ризику є одним із тих, на які медицина вплинути поки що не може. Дослідники з'ясували, що генетичний фактор щодо інсульту – 15-20 відсотків, значно більше, а саме 50-55%, - спосіб життя. Тобто фатальність інсультів надто перебільшена.

Тому профілактика інсульту — це найефективніша стратегія зниження рівня не тільки цереброваскулярних (тобто травмуючих судини мозку), а й усіх інших захворювань.

Міф п’ятий: “Гарбуз, буряк та бобові допоможуть уникнути інсульту”

Не варто думати, що вживання самих овочів чи фруктів зменшить ризик інсульту. Тільки постійне правильне харчування зведе ймовірність захворювання до мінімуму. Відмовтеся від куріння, алкоголю та інших шкідливих звичок, спробуйте збалансовану дієту зі зниженим вмістом жирів та солі, з підвищеним вмістом волокон (овочі, фрукти), стежте за артеріальним тиском та рівнем цукру в крові. Займайтеся спортом - зайва вага дає перевантаження на серце і серцево-судинну систему в цілому. Ожиріння призводить до погіршення метаболізму та закупорювання судин.

Міф шостий: “Куріння не впливає на ризик розвитку інсульту”

Доведено, що куріння підвищує ризик розвитку інсульту у 2,5–5 разів. Причому ймовірність отримати інфаркт або інсульт зростає в залежності від вашої добової дози нікотину: у багатьох курців ризик у 2 рази вищий, ніж у тих, хто курить мало. Більше того, 40% пацієнтів, які перенесли інсульт, курили.

Через рік після відмови від тютюну небезпека катастрофи головного мозку зменшується вдвічі, а через 5 років після «зав'язки» взагалі відбувається своєрідне очищення: до цього моменту ваше “димне минуле” вже не зможе на вас вплинути.

Міф сьомий: “Після інсульту неможливо повністю відновитись”

Це неправда. Якщо професія не пов'язана з постійними стресами і немає великих фізичних навантажень, можна відновитися і продовжувати працювати. У всіх питаннях, від сексу до подорожей, після перенесеного інсульту треба уникати надмірностей та екстриму.

До того ж, якщо інсульт і з ускладненнями, то тривалою реабілітацією можна відновити функції клітин мозку.

Міф восьмий: “Після інсульту людина назавжди залишається інвалідом”

Справді, 80% людей, які перенесли інсульт, мають порушені функції життєдіяльності. Це може бути повний параліч, або параліч однієї зі сторін тіла, окремих кінцівок, повна чи часткова втрата мови, проблеми з мисленням, ковтанням тощо. Звідси й інвалідність. Але найчастіше інсульт трапляється з тими, хто її (інвалідність) вже має. Йдеться про інвалідність, спричинену серцево-судинними захворюваннями. Вони могли розвиватися задовго до катастрофи головного мозку. Кожен четвертий “інсультант” на лікарняне ліжко потрапляє вже з інфарктом міокарда або цукровим діабетом, а в комплекті може йти ще й миготлива аритмія. І лише 3% хворих при діагнозі «інсульт» надходять до лікарів без додаткових серцево-судинних захворювань. Так що вкотре згадайте про здоровий спосіб життя.

Міф дев’ятий: “Більше двох інсультів не пережити”

Після перенесеного інсульту протягом 5 років повторна внутрішньомозкова катастрофа розвивається у 35–45% потерпілих. І наслідки кожного нападу серйозніші за попередній. Але пережити другий і навіть третій інсульт можна. Рецепт - в адекватній вторинній профілактиці: не ухиляйтеся від лікування і дотримуйтесь всіх рекомендацій вашого лікаря.

Міф десятий: “Інсульт - хвороба старих”

Справді, з віком ризик інсульту збільшується, проте останні кілька десятиліть інсульт значно «помолодшав». Причина полягає в тому, що «помолодшав» і один із ключових факторів ризику – гіпертонічна хвороба.

Згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, вік до 44 років вважають молодим, 45-59 - середнім, 60-74 - літнім, 75-89 - старечим, людей старше 89 років називають довгожителі. Якби це твердження («інсульт — хвороба старих») було вірним, то на інсульт хворіли б тільки люди старше 75 років. Однак, за даними медиків, інсульт найчастіше розвивався у жінок віком приблизно 70 років, а у чоловіків на 6 років раніше приблизно у 64 роки. Інсульт у молодих (до 45 років), за даними міжнародного дослідження Steps Stroke 2007 року, що включив понад 5 тисяч пацієнтів, становить 11%. Це означає, що інсульт «молодшає».

Міф одинадцятий: “У дітей інсульту бути не може”

На жаль, навіть найменші можуть стати жертвами інсульту. У поодиноких випадках він може статися у дітей навіть у утробі матері. За даними дослідників, діти першого місяця життя хворіють на цю недугу так само часто, як і дорослі у віці 50-55 років. За даними Канадського педіатричного регістру інсульту, зі 100 000 випадків на рік припадає 2,7 з дитячим ішемічним інсультом. А National Hospital Discharge Survey наводить цифру у 7,8 випадку. У середньому інсульт у дітей до 18 років трапляється не частіше 1% від загальної статистики.

Міф дванадцятий: “Інсульт загрожує лише чоловікам”

Проведені науковцями дослідження показують. що серед постраждалих від інсульту приблизно 47% чоловіків, а жінок – 53%.

Міф тринадцятий: “Якщо стало погано, краще полежати, швидка — на крайній випадок”

Існує й тверде переконання, що з інсультом перебування у стаціонарі не обов'язково, важливо створити спокій, приймати медпрепарати та все, як рукою зніме.

Це один із найгірших міфів, що має надзвичайно плачевні наслідки.

До 80% клітин мозку вмирає у перші 6 годин з моменту нападу. Тому, чим раніше ви займетеся лікуванням, тим більше клітин вдасться зберегти і тим менш глобальними будуть наслідки інсульту.

Більш того, основних результатів лікування можна досягти лише протягом перших трьох годин від початку інсульту.

Однак якщо відразу ж не буде надана кваліфікована медична допомога, то прогноз може виявитися плачевним.

Тільки перші 4,5 години на тромб можна повпливати медикаментозним шляхом, розчинивши його.

Іноді буває, що через деякий час симптоматика зникає. Але це лише в тому випадку, якщо йдеться про транзиторну ішемічну атаку. Однак до лікаря звернутися слід і в цьому випадку.

Міф чотирнадцятий: “Після неважкого інсульту іноді треба обстежуватися та проходити курс лікування”

Треба наголосити ніяких «іноді» не існує. А існує досить велика ймовірність повторного інсульту: 35-40 відсотків пацієнтів протягом перших п'яти років змушені стикатися з черговим інсультом.

Тобто прийом медпрепаратів є обов'язковим і безперервним. Відповідно до досліджень, зниження тиску за допомогою ліків знижує на 28 відсотків ризик ймовірності повторного інсульту.

Міф п’ятнадцятий: “Головний біль – головна ознака інсульту”

Незважаючи на те, що головний біль ставиться до симптомів інсульту, проте вони присутні лише в деяких випадках. Основними ознаками є вже згадані порушення мови, координації руху, оніміння ділянок особи та порушення зору. Орієнтуватися лише на головний біль – помилка та небезпека.

Міф шістнадцятий: “Неважливо, до якої лікарні лягати”

При інсульті необхідна спеціалізована медична допомога. Досить часто відбувається так, що коли рідні везуть пацієнта до найближчої лікарні на своєму транспорті, втрачається дорогоцінний час. Якщо ж викликати швидку, то пацієнта з ознаками інсульту доставлять, що називається, за призначенням.

Людина, яка перенесла інсульт, повинна лікуватися в судинному центрі. У таких центрах є все необхідне обладнання, там працюють фахівці найвищого рівня. Вони надають пацієнтам комплексну реабілітацію: відновлюють рухові функції, чутливість та мовлення. Якщо ви відчуєте хоча б один із цих симптомів, негайно попросіть викликати швидку допомогу.